Irma (irma_denk) wrote,
Irma
irma_denk

  • Mood:

З фонду "Повернись живим"

91982472_1600356096788488_7311337585488429056_n.jpg
За шість років протистояння російський агресії багато у кого сформувався певний багаж спогадів. Є моменти, коли візьмеш у руки річ - і опиняєшся у вирі подій, емоцій, переживань. Так було тоді, коли на очі потрапили три паперові кораблики, зафарбовані олівцями в синьо-жовті кольори. Символ віри, надії і підтримки туди, в далеке Лефортове.

Так було і зараз, коли чекала на свого гостя в студії. Безладний хід думок перервав поставний хлопець у синьому пікселі. Один із тих, хто з гідністю витримав 286 днів полону, не зламався і залишився вірним присязі, щиро посміхаючись крізь ґрати в стрічках телевізійних новин.
"Я – В’ячеслав", – привітався він, простягаючи руку.
Того дня ми не говорили лише про напад на катер "Нікополь", де служив моряк. Це закрита інформація.
"Ми, – пригадує, – мали йти до Маріуполя. Це мала б бути звичайна зміна пункту. Там уже стояли два наших катери, і ми орієнтувались на них. Перед самим виходом були якісь відчуття незрозумілі… Але я відкинув їх та сконцетрувався на обов’язках".
Катер "Нікополь" ліг на курс. Згодом з’явилося кілька російських суден. А потім були важкі 286 днів полону.

У Лефортовому сусідом по камері В’ячеслава був колишній міністр освіти республіки Дагестан Шахов Шахобаско Магамедович.
"Коли його дружина, – продовжує, – дізналась, із ким він перебуває у камері, то їжу почала передавати на двох. А найстрашнішим для мене було повернутися додому. Коли повертаєшся з клітки розміром 2х6, у якій пробув тривалий проміжок часу, коли у тебе забрали абсолютно все, а головне – свободу. А тут ми приїхали: до нас увага, свобода дій. Ти можеш йти уперед, дивитись на людей, машини, йти і не зупинятись. Ці почуття не передати словами".

З моменту звільнення минув час. І тепер В’ячеслав – курсант Військового інституту телекомунікації та інформатизації. Він планує стати офіцером й продовжує службу у ВІйськово-морських силах.

А ви можете підтримати захисників України та наше військо тут: https://savelife.in.ua/donate/
Автор: Valeriya Krotchenko
Фото: скрін з відео\YouTube
Фонд "Повернись живим"

Мої п'ть копійок: Схиляю голову перед акими незламними хлопцями та дівчатами, а ще щиро дякую дегестанцям, яки не втратили людяністі! Бережи вас Господь!
Tags: Україна, незламні
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments