Irma (irma_denk) wrote,
Irma
irma_denk

Ось так треба!


Абсолютно реальна історія.Заходжу сьогодні в "Фору".На касі сидить хлопець років 30-и.Ростом під два метри.Ледь вміщується на невеличкому місці для касирів.Доки чекаю своєї черги вухо чіпляє щось не досить звичне.Розумію що саме мене зачепило.

Здоровань касир розмовляє з усіма українською .І не просто українською,а літературною і грамотною.І все з посмішкою та гарним настроєм.Попереду мене двоє.Він і вона.Років під шістдесят.Після звернення касира чоловік раптом робить велику паузу і ледь не верещить на весь магазин:

-Это что такое?Вы что?Вы ко мне?Вы со мной на украинском?

Касир з посмішкою піднімається зі стільця так,що всі його два метри нависають над невдоволеним чоловіком і дуже привітно промовляє:

-Звичайно!Ми ж в Україні.Чи ви якось інакше думаєте?

Чоловік на мить завмирає, дивиться на свою жінку,потім знову на двох метрового касира і тихенько вимовляє:

-Нет...ну...не против конечно...просто непривычно как то...

Кассир сідає на місце.Оглядає чергу з висоти свого зросту і голосно проголошує:

-Звикайте! Звикайте, панове!Я вам допоможу!

Ніхто не заперечував і не обурювався.Навпаки.Навіть почали посміхатись...Не придумано мною.Неочікувано саме для "Фори". Навіть трохи дивно.
Олександр Мірошниченко.
взято на ФБ https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1425956374432467&id=100010543548882¬if_id=1622209026811612¬if_t=feedback_reaction_generic&ref=notif
Tags: Україна, мова
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments